Вона
Загадки, які розгадує – завжди прості,
А очі, що їх розплющує – золоті.
Для неї родина, сонце і справедливість – понад усе
А також, їй абсолютно байдуже куди вітер її занесе
Для неї успіх, робота, амбіції  – не на меті
Вона просто прагне не загубитися  у світовій суєті.

 *****

У застояному повітрі пролетіли птахи
Заснували ворота відчинені золоті павуки
Між минулим, майбутнім, теперішнім балансуємо на межі
Наче пари нічних метеликів, ластівки  чи стрижі.

******

Прагну до теплих рук і милих очей
До журавлиних розлук  прохолодних ночей
До солов’їних трелей, призахідних акварелей
Туди, де квіти стоять у високім вікні
Де чаруюче довгі, спекотні улітку дні
Де калина палає в осіннім пишнобарвнім вогні
До холодної і глибокої ставової води
До високих нот, до спокійних вод
Та до ясних зір
Кличе серце. Вір