29 квітня 2025 року на платформі ZOOM відбувся черговий онлайн-вебінар на тему «Цифрові технології в освітній діяльності словесника: практичний досвід» у межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями».

Спікеркою заходу виступила Ірина Скляр, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології та кафедри світової літератури Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Дніпро).

Під час вебінару учасники дізналися про практичні аспекти використання цифрових технологій в освітньому процесі. Особливу увагу під час вебінару було приділено цифровим інструментам — таким як Genially, Padlet та інші – які допомагають урізноманітнити форми подачі матеріалу, підвищити залученість студентів та зробити навчання більш інтерактивним і сучасним.

30 травня 2025 року на базі факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбувся вебінар на тему «Сучасні цифрові інструменти для викладання іноземних мов, комунікації та співпраці»

Вебінар організований у межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями»

Спікер: Ольга Мелещенко, доктор філософії, доцент кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови

Запис вебінару: https://youtu.be/butjEpB3FwY 

Натхнення, ідеї, нові інструменти та жива взаємодія – саме таким був наш вебінар «Цифровий інструментарій для вчителя філологічних дисциплін: ресурси та стратегії»!

19 червня кафедра германської філології Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова провела вебінар у рамках міжнародного проєкту Erasmus+ CBHE DigiFLEd – «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями».

Ми були щиро раді вітати понад 100 учасників – викладачів, учителів, студентів, освітян з різних куточків України та з-за її меж! Разом ми ще на крок наблизились до створення доступного, інноваційного цифрового середовища, яке змінює не лише процес викладання, а й саму філософію навчання.

Мета вебінару – надати практичні інструменти для організації інтерактивного, ефективного та зручного освітнього простору в умовах змішаного та онлайн-навчання. Ми показали, як цифрові ресурси можуть не лише підтримувати, а й збагачувати викладання філологічних дисциплін. Ми прагнули продемонструвати, що змішане чи онлайн-навчання може бути не менш емоційним та результативним, ніж аудиторне.

Захід відкрили:
проф. Г.В. Павлов, проректор з наукової роботи НУК, який наголосив на важливості цифрової трансформації в університетській освіті
Т.П. Мироненко Myronenko Tetyana, завідувачка кафедри германської філології, ініціаторка численних міжнародних і внутрішніх освітніх ініціатив

Наші спікери – команда з реальним досвідом та практичним баченням трансформації освіти:

Лідія Айзікова Lidia Aizikova – викладачка кафедри германської філології, заступниця завідувачки з міжнародної роботи. У своєму виступі Лідія представила платформи Curipod і Flippity, інструменти, що сприяють мотивації студентів та залученню їх в освітній процес, роблячи навчання візуальним і динамічним.

Анастасія Черевко Anastasiia Cherevko – магістрантка кафедри германської філології, активна учасниця проєкту DigiFLEd. Анастасія поділилася власним досвідом застосування цифрових інструментів зі студентської перспективи: Educaplay – для створення інтерактивних вправ, Edcafe AI Chatbot – вражаючий інструмент на базі штучного інтелекту, Gimkit – гейміфіковане середовище для повторення та перевірки знань. Анастасія продемонструвала, як ці ресурси сприяють формуванню автономії навчання, критичного мислення та цифрової грамотності.

Любов Михайлова Liubov Mykhailova – методистка кафедри германської філології, адміністраторка віртуального цифрового хабу DigiFLEd у НУК. У своїй презентації Любов розповіла про створення хабу, його структуру, функції, доступ до ресурсів та його роль як координаційного центру цифрової трансформації мовної освіти в університеті.
Важливою ціллю вебінару було також поширення інформації про проєкт Erasmus+ CBHE DigiFLEd, аби якомога більше освітян дізналися про його можливості та ресурси.

Ми щиро вдячні кожному з учасників за активну участь, залученість і зацікавленість.
Ваш інтерес до цифрового інструментарію – найкращий доказ того, що зміни в освіті вже відбуваються – і ви є їхнім рушієм.

Особлива подяка партнерам проєкту Erasmus+ CBHE DigiFLEd за підтримку, довіру та системну співпрацю, яка дозволяє впроваджувати передові освітні практики в українських університетах.

Інтерактивно. Креативно. Результативно: цифрові інструменти для викладача

Сьогодні відбувся вебінар «Цифрові інструменти: нові горизонти ефективного викладання», організований Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, який зібрав понад 260 учасників з усіх регіонів України та став справжнім поштовхом до змін у викладацькій практиці!

Спікерка Світлана Рябовол яскраво продемонструвала, як сучасні технології здатні перетворити традиційне заняття на динамічний, інтерактивний простір, де здобувачі освіти – не пасивні слухачі, а активні творці власного навчального процесу.

Учасники вебінару мали можливість детально ознайомитися з можливостями таких платформ, як Sandbox Padlet, Wayground, Flinga Wall та Voki, які дозволяють:

• миттєво збирати ідеї та організовувати «мозкові штурми»;

• створювати візуально привабливі інтерактивні дошки;

• організовувати синхронну та асинхронну співпрацю між студентами;

• персоналізувати навчальні матеріали та розробляти освітні квести;

• додавати анімованих аватарів, які озвучують завдання, пояснення та фідбек, роблячи навчання ще більш інтерактивним і захопливим.

Основний висновок: цифрові інструменти – це потужний ресурс для викладача, що дає змогу економити час, розкривати креативність і поглиблювати взаємодію зі здобувачами освіти.

Щиро дякуємо кожному учаснику за активність та залученість!
Окрема подяка Світлані Рябовол – за її енергію, невичерпний арсенал практичних порад і безцінний досвід, яким вона поділилася під час заходу!

Запис вебінару: http://www.fuifm-dnu.dp.ua/wp-content/uploads/2025/09/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8-%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.mp4?_=1 

24 жовтня 2025 року на факультеті іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна відбувся вебінар «Від CAT-tools до ChatGPT: як цифрові технології змінюють викладання перекладу». Спікеркою заходу була Пєшкова Ольга Геннадіївна, доктор філософії, доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша. Вебінар був організований в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd.

Запис вебінару: https://youtu.be/hfnhNgBdncU 

30 жовтня 2025 року на базі Донецького національного університету імені Василя Стуса відбувся успішний інформативно-практичний вебінар, присвячений інтеграції автоматизованих перекладацьких технологій в освітній процес та професійну діяльність. Захід був організований командою ДонНУ імені Василя Стуса у межах освітнього проєкту Erasmus+ DigiFLEd.

Вебінар викликав значний інтерес у професійної спільноти. Участь взяли 185 осіб – це представники 22 закладів вищої освіти та коледжів із 12 областей України.

Аудиторія була максимально різноманітною та зацікавленою в цифровій трансформації: серед зареєстрованих були викладачі, студенти, бібліотекарі, тьютори та інші освітні фахівці.

Спікери – Олеся Бойван (к. пед. н., доцент, завідувач кафедри теорії і практики перекладу) та Оксана Воробйова (к. філол. н., доцент кафедри теорії і практики перекладу) – представили теоретичні знання та практичні напрацювання щодо ефективного застосування САТ-інструментів (CAT-tools):

• Була продемонстрована необхідність використання сучасних систем автоматизованого перекладу, таких як Trados Studio, які дозволяють значно скоротити часові витрати на переклад та підвищити якість кінцевого продукту завдяки автоматизації рутинних процесів.

• САТ-інструменти розглядаються як засоби підвищення продуктивності та зниження когнітивного навантаження. При цьому наголошувалося, що ключове рішення та забезпечення якості завжди залишається за фахівцем, підкреслюючи його провідну роль у процесі.

• Здобувачі вищої освіти, які вже опановують курс TRANSLATION TECHNOLOGIES, підготували практичний блок, продемонструвавши навички роботи з Trados Studio. Це підтвердило актуальність та необхідність таких практично-орієнтованих курсів для підготовки майбутніх фахівців.

Системи автоматизованого перекладу (CAT) є потужним ресурсом, що надає перекладачеві змогу економити час, підвищувати якість та оптимізувати вартість перекладацької діяльності для кінцевого споживача.

Команда Донецького національного університету імені Василя Стуса висловлює щиру подяку всім учасникам за активну участь та проявлену зацікавленість у розвитку цифрових перекладацьких компетенцій!

Запис вебінару: Методики застосування сучасних автоматизованих перекладацьких технологій.mp4

Відбувся надзвичайно інформативний та натхненний вебінар «Цифрові та AR інструменти у розвитку вмінь читання англійською мовою».

Ця подія стала чудовою можливістю розширити професійний інструментарій, обмінятися досвідом та дізнатися про найсучасніші підходи до викладання іноземної мови у цифрову епоху.

Під час вебінару ми:

• обговорювали роль медіації тексту та її значення для розвитку критичного читання і міжкультурної взаємодії;

• детально розглянули стратегії узагальнення, інтерпретації, переказу та роботи з підтекстом;

• дізналися про інноваційні можливості доповненої реальності (AR), що здатні зробити навчання читанню більш інтерактивним, мотивуючим і персоналізованим;

• обмінялися прикладами застосування цифрових інструментів, які підтримують студентів у розумінні складних текстів та розвитку автономного навчання.

Висловлюємо щиру подяку спікеркам з Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кандидаткам філологічних наук, Людмилі Бабій, Мар’яні Бойчук, Тетяні Кондратьєвій за їхні змістовні виступи, практичні демонстрації, цікаві інструменти, які надихають на подальший розвиток.

Сучасна освіта стрімко змінюється, і цифрові технології відкривають нові горизонти:

• допомагають адаптувати матеріал під потреби здобувачів;

• роблять навчання гнучким та динамічним;

• стимулюють цікавість і ініціативність;

• поглиблюють розуміння текстів різної складності.

Дякуємо організаторам, колегам Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за можливість долучатися до професійних подій, які надихають та мотивують.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://youtu.be/fI7jTDJ2XtE

Продовжуємо удосконалювати цифрові підходи та новітні методики, щоб забезпечити здобувачам сучасний та якісний освітній досвід.

Розпочато пілотування онлайн-курсу «Українська мова та культура» в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd. Курс реалізується на платформі Moodle Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна та спрямований на формування базового рівня володіння українською мовою (A1) для іноземних слухачів.

Навчання відбувається англійською мовою та поєднує вивчення мови з ознайомленням з українською культурою. Розробку курсу здійснено консорціумом семи українських університетів, а координацію забезпечує Донецький національний університет імені Василя Стуса. Пілотування курсу є важливим кроком у поширенні української мови й культури в міжнародному освітньому просторі.

The piloting of the online course “The Ukrainian Language and Culture” has been launched within the Erasmus+ DigiFLEd project. The course is delivered via the Moodle platform of V. N. Karazin Kharkiv National University and is designed to help non-native speakers achieve an A1 level of Ukrainian.

Taught in English, the course integrates language learning with key aspects of Ukrainian culture. It was developed by academic teams from seven Ukrainian universities, with Vasyl’ Stus Donetsk National University coordinating its implementation. The pilot launch marks an important step in promoting Ukrainian language and culture internationally.

12 лютого 2026 року міжнародний проєкт DigiFLEd провів змістовний вебінар «Як використовувати технологію запису екрана для створення освітніх ресурсів». Захід провів Патрік Фіцджеральд, фахівець із освітніх технологій Мейнутського університету (Національний університет Ірландії, Мейнут).

Під час вебінару було представлено практичний огляд можливостей використання технології запису екрана для вдосконалення цифрового викладання та створення якісних освітніх матеріалів для онлайн і змішаного навчання. Особливу увагу приділено педагогічному застосуванню ScreenPal як універсального інструменту для запису навчальних відео, інтеграції озвучення й вебкамери, а також розроблення чіткого, доступного та залучального цифрового контенту.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://maynoothuniversity.screencasthost.com/watch/cOenoBnZ1nT 

25 лютого 2026 року в межах міжнародного проєкту Erasmus+ DigiFLEd відбувся вебінар «Від інфографіки до сторітелінгу: візуальні інструменти для сучасного уроку», організований Горлівським інститутом іноземних мов ДВНЗ ДДПУ. Спікерками заходу виступили викладачки кафедри англійської філології та перекладу Ганна Власова та Аліса Корольова.

Вебінар запропонував практичний огляд можливостей використання візуальних інструментів у викладанні іноземних мов, зокрема інтеграції інфографіки в структуру заняття, застосування сторітелінгу для підвищення залученості студентів і розвитку критичного мислення, а також використання цифрових платформ, зокрема Canva, для створення сучасного інтерактивного навчального контенту.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=67xPXijU_Ng 

26 лютого 2026 року міжнародний проєкт DigiFLEd взяв участь у вебінарі «Використання Vevox для підвищення залученості студентів», організованому Центром викладання та навчання Мейнутського національного університету (Ірландія). Спікеркою заходу виступила Кетлін Левашер, фахівчиня з освітніх технологій

Вебінар запропонував практичний огляд можливостей Vevox для підвищення студентської залученості через опитування в реальному часі, анонімний зворотний зв’язок, хмари слів, квізи та Q&A-сесії. Особливу увагу було приділено інтеграції інструменту в очний, дистанційний та змішаний формати навчання з метою розвитку інтерактивної та інклюзивної комунікації в аудиторії.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://somup.com/cOenXhWKEd 

Понад 100 викладачів і здобувачів вищої освіти з різних куточків України долучилися до онлайн-вебінару, організованого Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара. Подія стала натхненним майданчиком для обміну ідеями, досвідом та обговорення практичних цифрових рішень для сучасного освітнього процесу.

Вебінар провела доцентка кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей Ольга Посудієвська, яка продемонструвала, як сучасні цифрові інструменти можуть значно спростити створення та використання аудіоматеріалів в освіті. Учасники дізналися, як лише за кілька кліків можна записати голосове повідомлення, перетворити текстові матеріали на аудіофайли та організувати спільну роботу з аудіоконтентом у єдиному віртуальному середовищі.

Під час зустрічі учасники ознайомилися з можливостями низки цифрових інструментів, зокрема Vocaroo, Narakeet, Luvvoice, ElevenLabs та VoiceThread, які відкривають нові перспективи для інтеграції аудіоресурсів у навчальний процес.
У ході вебінару представлено ключові функціональні можливості цих інструментів, що можуть стати корисними для викладачів і здобувачів освіти у повсякденній академічній діяльності, зокрема:

• миттєвий запис і завантаження аудіофайлів;
• поширення аудіо за допомогою посилань або QR-кодів;
• створення якісного аудіо з текстових матеріалів різними мовами світу;
• конвертація текстових матеріалів різних форматів в аудіофайли;
• налаштування швидкості мовлення, тембру голосу та емоційного забарвлення;
• можливість коментування аудіо та організації асинхронної комунікації у спільному цифровому середовищі.

Вебінар продемонстрував, що цифрові аудіоінструменти можуть стати корисним ресурсом для викладачів, адже вони дають змогу швидко створювати голосові пояснення, розробляти доступні навчальні матеріали та впроваджувати нові формати асинхронної взаємодії в цифрових освітніх просторах.

Представлені під час вебінару інструменти та підходи відкривають нові можливості для викладачів, які прагнуть інтегрувати інноваційні цифрові практики у свій освітній процес.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://www.fuifm-dnu.dp.ua/2026/03/11/%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80-%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B2/

20 березня 2026 року міжнародний проєкт DigiFLEd взяв участь у вебінарі «Мистецтво цифрового сторітелінгу: аудіо, відео та поза їх межами», організованому Університетом Західної Македонії (Греція). Спікеркою заходу була доцентка кафедри комунікації та цифрових медіа Марія Маціола.

Вебінар мав практичний характер і був присвячений цифровому сторітелінгу як творчому та технологічному процесу. Спікерка продемонструвала, як створювати переконливі наративи завдяки ефективному поєднанню голосу, звуку та медіаелементів, розпочавши із захопливої аудіоісторії, що показала емоційний вплив якісного контенту.

Учасники ознайомилися з повним циклом створення контенту: від передпродакшну (розробка ідеї та написання сценарію) до продакшну (запис) і постпродакшну (монтаж і фіналізація). Окрему увагу було приділено технічним аспектам, зокрема вимогам до обладнання та програмного забезпечення, а також практичним рішенням для створення якісного аудіо- та відеоконтенту навіть у доступних умовах.

Також розглянуто питання добору фонової музики, використання ліцензійних аудіоресурсів і гармонійного поєднання звуку з дикторським текстом. Вебінар підкреслив освітній потенціал цифрового сторітелінгу як ефективного інструменту для розвитку креативного письма, вдосконалення вимови та подолання мовного бар’єру у процесі вивчення мов.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://drive.google.com/file/d/15JSO4Hzs0_Td2ZgxdbScHlU1h6YLieSg/view?usp=sharing 

16–17 квітня на базі факультету іноземної та слов’янської філології ДонНУ імені Василя Стуса відбулася Всеукраїнська конференція молодих учених «Зіставне вивчення германських, романських та слов’янських мов і літератур».

Цьогоріч конференція була присвячена актуальним питанням розвитку філології в умовах цифровізації, з особливим акцентом на інноваціях, що впроваджуються в межах міжнародного проєкту Erasmus+ DigiFLEd.

У заході взяли участь молоді дослідники з провідних закладів вищої освіти України та закордоння, зокрема ДонНУ імені Василя Стуса, Саарського університету (Німеччина), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та інших установ.

Під час конференції особливу увагу було приділено питанням цифровізації філологічних досліджень і освіти, зокрема:

• аналізу застосування штучного інтелекту в мовознавчих дослідженнях і медіапросторі;

• дослідженню можливостей і обмежень машинного перекладу;

• використанню цифрових платформ і ресурсів у викладанні іноземних мов;

• інтеграції сучасних цифрових інструментів у підготовку майбутніх філологів.

Учасники представили результати досліджень, присвячених, зокрема, якості транскрибування іншомовних пісень за допомогою інструментів штучного інтелекту, особливостям онлайн-комунікації та геймерського сленгу, а також використанню цифрових освітніх ресурсів.

Конференція засвідчила високий рівень наукової активності молодих учених та їхню готовність до впровадження інновацій у сфері філології.

On April 16–17, the Faculty of Foreign and Slavic Philology at Vasyl’ Stus Donetsk National University hosted the All-Ukrainian Conference of Young Scholars “Contrastive Studies of Germanic, Romance, and Slavic Languages and Literatures.”

This year, the conference focused on current developments in philology in the context of digitalisation, with particular emphasis on innovations implemented within the Erasmus+ DigiFLEd project.

The event brought together young researchers from leading higher education institutions in Ukraine and abroad, including Vasyl’ Stus Donetsk National University, Saarland University (Germany), Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, Bohdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, and others.

The conference addressed key issues related to the digital transformation of philological research and education, including:

• the use of artificial intelligence in linguistic research and media studies;

• opportunities and limitations of AI-based machine translation;

• the application of digital platforms and tools in foreign language teaching;

• integration of digital technologies into the training of future philologists.

Participants presented research findings on topics such as AI-assisted transcription of foreign-language songs, features of online communication and gaming slang, and the use of digital educational resources.

The conference demonstrated a high level of academic engagement among young scholars and highlighted their readiness to implement innovative approaches in philology.

20 квітня 2026 року міжнародний проєкт DigiFLEd взяв участь у вебінарі «Цифрові інструменти аналізу тексту для викладачів і студентів», організованому Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd. Спікерками заходу були Ірина Морозова, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови, та Валерія Ніколаєнко, доктор філософії (PhD), доцент кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови.

Вебінар був присвячений практичним підходам до аналізу та інтерпретації текстів у мовній освіті, а також ролі цифрових інструментів у підвищенні ефективності навчання. Спікерки представили сучасні методики роботи з текстами та продемонстрували, як цифрові сервіси можуть підтримувати лінгвістичний аналіз і навчальну діяльність.

Учасники ознайомилися з низкою інструментів, зокрема Text Inspector для визначення складності тексту та лексики, Lexicool для роботи зі словниками й перекладами, Oxford Text Checker для аналізу лексики за рівнями CEFR, Voyant Tools для дослідження частоти вживання слів і структури текстів, Wordclouds для візуалізації ключової лексики, а також Google Ngram Viewer для відстеження частоти вживання слів у різні історичні періоди.

Під час вебінару також було розглянуто можливості інтеграції цих інструментів у навчальний процес, зокрема для створення дидактичних матеріалів і реалізації студентських дослідницьких проєктів. Вебінар продемонстрував, як цифрові інструменти аналізу текстів сприяють глибшому розумінню, інтерпретації та активнішій взаємодії з текстами у процесі вивчення мов.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

4 травня 2026 року в межах міжнародного проєкту Erasmus+ DigiFLEd відбувся вебінар «Переклад і штучний інтелект: нові виклики та можливості», який об’єднав студентів, викладачів і практикуючих перекладачів навколо однієї з найактуальніших тем сучасності – взаємодії перекладу та штучного інтелекту.

Спікеркою заходу стала Мері Нурмінен, викладачка Університету Тампере (Фінляндія), яка поділилася актуальними дослідженнями, практичними кейсами та міжнародним досвідом використання штучного інтелекту в перекладацькій діяльності.

Під час вебінару було розглянуто етичні виклики використання AI у перекладі, вплив технологій на трансформацію ролі перекладача, принципи відповідального використання штучного інтелекту, а також питання якості та надійності AI-перекладу. Окрему увагу спікерка приділила екологічним аспектам застосування AI, зокрема споживанню ресурсів і вуглецевому сліду цифрових технологій.

Учасники також обговорили проблеми упереджень у перекладі, пов’язані з гендерними, віковими та іншими стереотипами, питання володіння мовними даними та особливості їхнього використання у процесі навчання й професійної діяльності. Важливим аспектом вебінару стало висвітлення підходів до викладання AI-перекладу та інтеграції сучасних технологій у навчальні програми для формування нових компетентностей майбутніх перекладачів.

Захід став платформою для активної дискусії, під час якої учасники поділилися власним досвідом використання AI-інструментів і порушили важливі питання щодо майбутнього перекладацької освіти, професійної відповідальності та ролі людини у світі автоматизованих рішень.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://youtu.be/XdAlJGBcnXU 

11 травня 2026 року в межах міжнародного проєкту Erasmus+ DigiFLEd у співпраці з Tampere University відбувся вебінар «AI-інструменти для освіти», присвячений сучасним тенденціям використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

Спікером заходу став Мінас Дасигеніс – доцент кафедри електротехніки та комп’ютерної інженерії Університету Західної Македонії (Греція), який поділився сучасними європейськими практиками інтеграції AI-технологій в освіту.

Під час вебінару учасники ознайомилися з актуальними тенденціями використання штучного інтелекту в освітньому просторі, а також із результатами Європейського індексу використання AI в освіті 2025, що відображає сучасний рівень упровадження AI-технологій у європейських закладах освіти.

Особливу увагу було приділено таким інструментам, як ChatGPT Edu, Google Gemini for Workspace та Microsoft Copilot, які відкривають нові можливості для викладачів і студентів. Зокрема, йшлося про створення адаптованих навчальних матеріалів, персоналізацію освітнього контенту, автоматизацію оцінювання та надання індивідуалізованого зворотного зв’язку.

Окремий акцент спікер зробив на принципі Human-in-the-Loop, який підкреслює важливість збереження провідної ролі викладача та студента у процесі використання AI-технологій в освіті та необхідність відповідального застосування цифрових інструментів у навчальному процесі.

Вебінар став ще одним підтвердженням того, що штучний інтелект упевнено інтегрується в сучасні освітні практики та поступово стає важливим інструментом професійної діяльності викладача.

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: http://lsi.gr/hRdkVESA  

12 травня 2026 року в межах міжнародного проєкту Erasmus+ DigiFLEd відбувся вебінар «Як працювати розумніше без перевтоми: інструменти ШІ, що допомагають економити час вчителя», присвячений сучасним можливостям використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

Спікеркою заходу стала Олена Кузьменко – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Житомирського державного університету ім. І. Франка. 

Під час вебінару спікерка представила сучасні AI-інструменти, які допомагають оптимізувати роботу викладача, скоротити час на підготовку навчальних матеріалів і зробити освітній процес більш інтерактивним та ефективним. Учасники ознайомилися з низкою платформ, що відкривають нові можливості для організації навчання та автоматизації рутинних завдань.

Зокрема, було презентовано сервіс Twee для швидкого створення вправ і завдань відповідно до рівнів CEFR, платформу Brisk Teaching, яка дозволяє автоматично генерувати навчальні матеріали та впорядковувати їх у Google Drive, інструмент Chalkie для створення готових уроків із візуальними матеріалами та вправами, а також інтерактивну платформу LessonUp для організації та проведення занять і відстеження результатів навчання.

Особливу увагу було приділено тому, як AI-технології можуть зменшити навантаження викладача, автоматизувати рутинні процеси та надати більше можливостей для творчого підходу до викладання, живого діалогу зі студентами й розвитку інтерактивного освітнього середовища.

Вебінар став ще одним підтвердженням того, що сучасні цифрові інструменти поступово трансформують освітній простір та допомагають викладачам ефективніше організовувати професійну діяльність. 

Вебінар відбувся в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd (https://digifled.eu/).

Запис вебінару: https://drive.google.com/file/d/1yWDDAxtUe4SvSMnizVBg4YW1ZFC7YxSF/view?usp=sharing 

19 червня 2026 року на базі Донецького національного університету імені Василя Стуса відбувся інформативно-практичний вебінар «Цифрові методи викладання української мови як іноземної». Захід був організований командою ДонНУ імені Василя Стуса у межах освітнього проєкту Erasmus+ DigiFLEd «Modernisation of university education programmes in foreign languages by integrating information technologies».

Вебінар об’єднав науково-педагогічних працівників та всіх, хто зацікавлений у впровадженні сучасних цифрових технологій у мовну освіту та популяризації української мови у світі.

Спікер – Ірина Гарбера (к. філол. н., доцент) – представила теоретичні засади та практичні аспекти використання цифрових методів у викладанні української мови як іноземної.

Учасники вебінару ознайомилися з основними тенденціями цифрової трансформації мовної освіти, сучасними цифровими методами навчання, можливостями систем управління навчанням та інтерактивних онлайн-курсів, а також із широким спектром цифрових сервісів та інструментів, що використовуються у викладанні української мови як іноземної.

Окрему увагу було приділено можливостям застосування штучного інтелекту для створення навчального контенту, персоналізації освітнього процесу та розвитку комунікативних навичок студентів. Було наголошено, що ефективність використання сучасних технологій визначається насамперед їх педагогічно виваженим застосуванням, а ключова роль у навчальному процесі залишається за викладачем.

Під час вебінару було також представлено досвід створення онлайн-курсу «Українська мова та культура», розробленого в межах проєкту Erasmus+ DigiFLEd для іноземних слухачів рівня А1. Особливу увагу було зосереджено на поєднанні комунікативного підходу, мультимедійності, інтерактивності та культурного компонента у сучасному цифровому освітньому середовищі.

Команда Донецького національного університету імені Василя Стуса висловлює щиру подяку всім учасникам за активну участь та зацікавленість у розвитку цифрових компетентностей і популяризації української мови та культури у світі.

Запис вебінару: https://youtu.be/vCmPK7FhRQk 

Під час вебінару учасники ознайомилися з оновленою EMT Competence Framework (Рамкою компетентностей EMT), яка визначає ключові професійні та цифрові компетентності, необхідні сучасному перекладачеві. У цьому контексті було представлено широкий спектр цифрових інструментів, зокрема платформи для співпраці та рефлексії Padlet і VoiceThread, професійні CAT-інструменти (Trados Studio, memoQ, Phrase та Smartcat), термінологічні бази даних, а також інструменти на основі штучного інтелекту.

Особливу увагу було приділено цифровим мовним технологіям Європейської Комісії, зокрема сервісам eTranslation, eSummary та Speech-to-Text. Учасники також ознайомилися зі Scroller — спеціалізованим інструментом для тренування перекладу з аркуша, а також із платформою Wordscope, яка об’єднує можливості машинного перекладу, термінологічні ресурси, корпуси та інструменти штучного інтелекту в єдиному робочому середовищі.

Запис вебінару: https://youtu.be/wb3Uu5jwcWc?si=SGz9YZn1sCauwoIu

Учасники дізналися, як сучасні цифрові інструменти та онлайн-платформи можуть трансформувати викладання мовних дисциплін, зробивши навчання більш інтерактивним, персоналізованим і результативним.

Під час вебінару було продемонстровано практичні можливості використання цифрових платформ Wordwall і H5P для створення інтерактивних вправ, тестів, ігор та навчального контенту, що сприяють активному залученню студентів до освітнього процесу.

Запис вебінару: https://youtu.be/gcZAt-o2hxg