Обрати сторінку

Наукова школа

Поліфункційна інтерпретативна лінгвістична парадигма: актуальні напрями

ЗасновникКосмеда Тетяна Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса.

22 грудня 1987 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Агентивні імена морально-етичної оцінки в сучасній російській мові» зі спеціальності 10.02.01 – російська мова. 22 травня 1988 р. присвоєно науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – російська мова.

14 вересня 2001 р. захистила докторську дисертацію на тему “Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах” та здобула науковий ступінь доктора філологічних наук зі спеціальностей 10.02.01 – українська мова; 10.02.02 – російська мова.

Тетяна Анатоліївна Космеда – автор понад 500 наукових праць, з-поміж яких понад 20 статей у виданнях Skopus та WоS, а також такі монографії: «Нариси з функціональної лексикології» (Львів, 1997; у співавт. з Ф. С. Бацевичем), «Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки» (Львів, 2000), «Комунікативна компетенція Івана Франка:

міжкультурні, інтерперсональні, риторичні виміри» (Львів, 2006), «Лінгвоконцептологія: лінгвоконцептосфера Святки в українському мовному просторі» (Львів, 2010; у співавт. з Н. В. Плотніковою), «Ego i Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу» (Дрогобич, 2012), «Мовна гра в парадигмі інтерпретативної лінгвістики. Граматика оцінки. Граматична ігрема (теоретичне осмислення дискурсивної практики)» (Дрогобич, 2013; у співавт. з О. В. Халіман), «Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика» (Дрогобич, 2014; у співавт. з Н. А. Карпенко, Т. Ф. Осіповою, Л. М. Саліонович, О. В. Халіман), «Степан Руданський: феномен моделювання „живого“ мовлення українців» (Харків-Познань-Дрогобич, 2015; у співавт. з Т. Ф. Осіповою, Н. В. Піддубною), «Феномен креативності Василя Симоненка: літературознавчий та лінгвістичний аспекти» (Познань 2016; у співавт. з А. Горнятко-Шумилович), «Семантика й прагматика дискурсивного слова та його потенціал для діагностики психотипу мовної особистості: аспектуальний опис» (Харків, 2019 (у співавт. з О. Олексенко та І. Павловою), «Delineation of Linguopersonology and Linguoaxiology» (Poznań, 2019 (co-authored with A. Zahnitko, Zh. Krasnobaieva-Chorna), «”Дух” літери, або буква — першоелемент лінгвокультури» (Кам’янець-Подільський, 2020), «Українська психолінгвістика: історіографія (др. пол. ХІХ – поч. ХХІ ст.)» (Вінниця-Львів, 2026, у співавторстві з В. Папіш) і навчальні посібники: «Українська фразеологія: теорія, вправи, тести, словник: навч. посібник для студентів української філології» (Познань: УАМ, 2011), «Вступ до мовознавства в тестах» (Дрогобич, 2012), «Орфографія української мови: теорія, вправи, тести, словник» (Познань: Вид-во УАМ, 2012), «Загальне мовознавство в тестах для бакалаврів» (Дрогобич, 2013), «Практичний курс української мови (для польських студентів-україністів другого року навчання: рівень А2-В1)»  (Познань-Львів, 2016).

Нагороди та відзнаки: Грамота Міністерства науки та освіти України за активну

роботу в МАН (1990), вчене звання професора звичайного (титулярного, ординарного) Республіки Польщі (2011), кращий науковець року Університету імені Адама Міцкевича у Познані (2014, 2015), Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (2017), лауреат Конкурсу за найкращу монографію в галузі української і білоруської культури імені Мелетія Смотрицького (Варшавський університет, Польща) (Монографія: Delineation of Linguopersonology and Linguoaxiology / Tetyana Kosmeda, Anatolij Zahnitko, Zhanna Krasnobaieva-Chorna. Poznań : Wydawnictwo Naukowe UAM, 2019. 256 s.) (2020).

Під керівництвом Т. А. Космеди підготовлено і захищено 15 дисертацій на звання кандидата філол. наук та 2 – доктора філософії з філології та 6 докторських дисертацій. Популяризуючи українську мову за кордоном, Тетяна Анатоліївна організувала періодичну наукову конференцію «Україністика вчора, сьогодні, завтра» (з 2011) і стала фундатором періодичного наукового видання «Studia Ukrainica Poznaniensia» (головний і науковий редактор /2013–2014/, а 2015–2020 – науковий редактор). Т. А. Космеда є членом редколегії наукових фахових видань «Лінгвістичні студії» (ДонНУ імені Василя Стуса, Вінниця, Україна), «Moвознавство» (Інститут мовознавства імені О. Потебні АН України, Київ, Україна), «Записки з українського мовознавства» (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна), здійснює рецензування наукових статей для наукометричних журналів «Theoria et Historia Scientiarum» (Skopus, Польща); «Acta Universitatis Wratislaviensis. Slavica Wratislaviensia» (Польща); «Studia Polsko-Ukraińskie» (Польща); «Лінгвістичні студії» (Україна). Член Міжнародної асоціації україністів. Натхненно працюючи, Тетяна Анатоліївна створила власну наукову школу «Поліфункційна інтерпретативна лінгвістична парадигма: актуальні напрями».

Члени наукової школи:

Саєвич Ірина Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент, заступник завідувача кафедри української мови з наукової роботи, Київський університет імені Бориса Грінченка.

У 1999 році захистила дисертацію на тему «Назви музичних інструментів у сучасній російській мові: функціональний та культурологічний аспекти» (спеціальність  10.02.02 – російська мова).

Аргуткіна (дівоче прізвище) – Борисенко Олександра Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2001 році захистила дисертацію на тему «Концептуально-семантичний і функціональний аспекти мікросистеми “Число”» (спеціальність 10.02.02 – російська мова).

Гажева Інна Дмитрівна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач сектору електронних ресурсів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

У 2002 році захистила дисертацію на тему «Функціонально-семантичне дослідження дієслівної метафори: семасіологічний та ономасіологічний аспекти (на матеріалі “Симфоній” А. Бєлого)» (спеціальність 10.02.02 – російська мова).

М’яснянкіна Любов Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мови засобів масової інформації Львівського національного університету імені І. Франка.

У 2002 році захистила дисертацію на тему «Порівняння в ідіостилі М. О. Шолохова: функціонально-семантичний і прагматичний аспекти» (спеціальність 10.02.02 – російська мова).

Мацієвська Наталія Юріївна, кандидат філологічних наук, танцівниця Львівського національного академічного театру опери і балету імені Соломії Крушельницької.

У 2003 році захистила дисертацію на тему «Хореографічна лексика сучасної російської мови у системно-семасіологічному та лінгвокультурологічному аспектах» (спеціальність 10.02.02 ‒ російська мова).

Галайчук Володимир Васильович, доктор історичних наук, професор кафедри етнології історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

У 2004 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Лексичні одиниці мікросистеми “Рослини” в українських фольклорних тестах» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Булик Юрій Володимирович, кандидат філологічних наук; голова правління ГО Центр «Ментор», приватний підприємець.

У 2009 році захистив дисертацію на тему «Рекламний текст в параметрах аксіологічної прагмалінгвістики» (спеціальність 10.02.02 ‒ російська мова).

Плотнікова Наталія Володимирівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Національного фармацевтичного університету.

У 2009 році захистила дисертацію на тему «Мікроконцептосфера СВЯТКИ в українській мовній картині світу» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Осіпова Тетяна Федорівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови імені професора Л. А. Лисиченко Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

У 2010 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Параметри вербальної і невербальної комунікації в українських пареміях» (спеціальність 10.02.01 – українська мова)

У 2021 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему «Невербальна комунікація та своєрідність її омовлення в українському дискурсі: феномен вербалізації невербаліки» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Халіман Оксана Володимирівна, доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

У 2010 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Морфологічні засоби вираження категорії оцінки в сучасній українській мові: рід і число» (спеціальність 10.02.01 – українська мова)

У 2020 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему: «Граматика оцінки: морфологічні категорії української мови» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Карпенко Наталія Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології, перекладу та мовної комунікації, Національна академія Національної гвардії України

У 2012 році захистила дисертацію на тему «Вербалізація концепту жінка в дискурсі П. Загребельного» (спеціальність 10.02.01 – українська мова)

Саліонович Людмила Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

У 2012 році захистила дисертацію на тему «Дискурс Івана Франка у вимірах гендерної лінгвістики» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Рязанцева Дар’я Володимирівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мовної підготовки, Харківський національний автомобільно-дорожній університет.

У 2013 році захистила дисертацію на тему «Прикметник сучасної української мови в вимірах граматики оцінювання» (спеціальність 10.02.01 – українська мова)

Соболь Лілія Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри практики англійської мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

У 2017 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Явище семантизації графем української лінгвокультури та їхня прагматика» (спеціальність 10.02.01 – українська мова)

Намачинська Галина Ярославівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької та французької мов і методики їх навчання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

У 2018 році захистила дисертацію на тему «Когнітивно-прагматичний потенціал української лексики і фразеології в лексикографічній практиці російської мови ХІХ ст. і її художній стилістиці» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Піддубна Наталія Віталіївна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови імені проф. Л. А. Лисиченко Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

У 2020 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему «Теорія теолінгвістики: феномен біблійності в українській лінгвокультурі та омовлення релігійної картини світу (аналіз дискурсивної практики ХІХ ст.)» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Папіш Віталія Андріївна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови Ужгородського національного університету.

У 2023 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему «Лінгвопсихоакцентуація елітарної мовної особистості: теорія, історія, дискурсивна практика» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Петрова Тетяна Олексіївна, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

У 2024 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему «Українська термінографічна критика: історія, теорія, практика» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).

Колонюк Сергій Миколайович, доктор філософії з філології, старший викладач кафедри теорії і практики перекладу факультету іноземної та слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса.

У 2024 році захистив дисертацію на тему «Паремійна вербалізація етнокультурного концепту ПОДОРОЖ (МАНДРІВКА) / TRAVEL (JOURNEY) в українській і англійській лінгвокультурах» (спеціальність 035 «Філологія»).

Пересада Єлизавета Ігорівна, доктор філософії з філології, доцент кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури.

У 2025 році захистила дисертацію на тему «Зіставна лінгвографія: латиниця та її видозміни, семантико-прагматичне навантаження назв літер (на матеріалі української, німецької та англійської мов)» (спеціальність 035 «Філологія»).

Микитюк Оксана Романівна, доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка».

У 2025 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему «Політична лінгвоперсонологія: феномен політичної мовної особистости Дмитра Донцова» (спеціальність 10.02.01 – українська мова).