Донецька лінгвістична (граматична) школа
Засновник – Анатолій Панасович Загнітко, член-кореспондент НАН України, заслужений працівник освіти України, Відмінник освіти України, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса.
8 грудня 1987 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Співвідношення формально-граматичного і семантичного змісту в категорії роду іменників (на матеріалі сучасної української мови)» та отримав науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова.
8 грудня 1992 року захистив докторську дисертацію на тему «Система і структура морфологічних категорій (проблеми теорії)» та отримав науковий ступінь доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова.
Анатолій Панасович – автор низки наукових праць, з-поміж яких монографії і навчальні посібники: «Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці» (К., 1990), «Основи функціональної морфології» (К., 1991), «Система і структура морфологічних категорій сучасної української мови (проблеми теорії)» (К., 1993), «Теоретична граматика української мови. Морфологія» (Донецьк, 1996), «Український синтаксис: У 2-х ч.» (К., 1996), «Теоретична граматика української мови: синтаксис» (Донецьк, 2001), «Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни» (Донецьк, 2012), «Сучасна лінгвістика: погляди та оцінки: науково-аналітичне видання» (Донецьк, 2014), «Теорія лінгвоперсонології» (Вінниця, 2017), «Мовний простір граматики» (Вінниця, 2018).
Нагороди та відзнаки: Відмінник освіти України (1995 р.), лауреат нагороди імені Ярослава Мудрого (2001 р.), Почесна грамота імені Президента НТШ Михайла Грушевського Наукового товариства імені Шевченка в Америці (2002 р.), 2003 рік – знак «Кращий викладач» Донецької облдержадміністрації, 2007 рік – нагрудний знак «Петро Могила» Міністерства освіти і науки України та Срібна ювілейна медаль «За особливі успіхи у науковій і педагогічній роботі» Донецької облради (2007 р.), Заслужений працівник освіти України (2011), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2018 р.), 2022 – знак Міністерства освіти і науки України «За наукові та освітні досягнення, 2024 – відзнака Національної академії наук України «За підготовку наукової зміни», 2025 – знак «Почесна відзнака Управління Службо безпеки України «За особливі заслуги», 2025 – Почесна грамота Президії Національної академії наук України
Під керівництвом А. П. Загнітка підготовлено і захищено більше 50 кандидатських та 7 докторських дисертацій, 1 дисертацію доктора філософії. Анатолієм Панасовичем започатковано Міжнародні «Граматичні читання». Він є головним редактором фахового видання «Лінгвістичні студії». Ще з 1993 року Анатолій Загнітко генерує організацію і проведення наукових конференцій різного рівня. Натхненно працюючи, Анатолій Панасович створив власну наукову школу з теоретичної, функційної, текстової та контрастивної граматик, прикладної лінгвістики, став ініціатором відкриття в університеті нової перспективної спеціальності «Прикладна лінгвістика».
Члени наукової школи:
Любомира Ярославівна Гнатюк, доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і практики перекладу Донецького національного університету імені Василя Стуса.
18 травня 2007 року в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника захистила дисертацію на тему: «Прагматичні й функціонально-комунікативні аспекти ввічливості (на матеріалі сучасної української мови)» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
У 2015 році на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистила дисертацію на тему: «Інтерперсональна комунікація у міжкультурній взаємодії: прагматика, типологія вербальних і невербальних виявів (на матеріалі англійської, української, польської мов)» та отримала науковий ступінь доктора філологічних наук (спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство).
Марія Василівна Скаб, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
У 2009 році на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 в Інституті української мови НАН України захистила дисертацію на тему: «Концептуалізація сакральної сфери в українській мові» та отримала науковий ступінь доктора філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова). У 2012 році присвоєно вчене звання професора.
Михайло Олексійович Вінтонів, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
У вересні 1997 р. у Дніпропетровському національному університеті у спеціалізованій вченій Д 03.01.16 захистив кандидатську дисертацію на тему “Типологія форм присудка в сучасній українській мові” та отримав науковий
У жовтні 2013 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова захистив докторську дисертацію на тему “Комунікативна структура речення і тексту в українській літературній мові” (спеціальність 10.02.01 – українська мова) та отримав науковий ступінь доктора філологічних наук. У грудні 2015 року присвоєно вчене звання професора.
Ірина Миколаївна Кочан, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету ім. І. Франка.
У 1987 р. захистила кандидатську дисертацію «Іменний словотвір в системі українських технічних термінів».
У 2006 р. у спеціалізованій вченій раді Д 26.173.01 в Інституті української мови НАН України захистила докторську дисертацію на тему «Системність, динаміка, кодифікація слів з міжнародними кореневими компонентами в сучасній українській мові». І. Кочан заступник голови технічного комітету стандартизації ТК 19 «Науково-технічна термінологія». Член редкологегії Вісника національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми української термінології», головний редактор збірника наукових праць «Теорія і практика викладання української мови як іноземної».
Ганна Василівна Ситар, доктор філологічних наук, доцент, науковий співробітник відділу слов’янського мовознавства Слов’янського інституту Академії наук Чеської Республіки.
У 2004 році в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Типологія речень із предикатами партитивного відношення в українській мові» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
У 2018 році в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему «Синтаксичні фразеологізми в українській мові: структурно-семантичний, прагматичний і прикладний виміри» за спеціальностями 10.02.01 – українська мова, 10.02.21 – структурна, прикладна та математична лінгвістика. Науковий консультант – доктор філол. наук, проф., член-кореспондент НАН України А.П. Загнітко.
Ірина Романівна Домрачева, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури факультету іноземної та слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса.
У 1999 році на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 у Запорізькому державному університеті захистила дисертацію на тему: «Функціонально-семантична категорія сукупності у сучасній українській мові» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
У 2002 р. було присвоєно вчене звання доцента кафедри української мови.
Наталія Олександрівна Тесленко, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри сучасних європейських мов Київського національного торговельно-економічного університету
28 березня 2013 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: : «Референційна семантика вказівних займенників: когнітивний аспект» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
Вікторія Олегівна Андрущенко, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології та перекладу Горлівського інституту іноземних мов.
28 березня 2013 року з на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Закономірності вияву категорійної зв’язності в горизонтальній і вертикальній внутрішній художньотекстовій структурі» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство).
Валентинівна Гаврилівна Мараховська, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української філології, декан факультету соціальної та мовної комунікації Горлівського інституту іноземних мов.
9 грудня 1998 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 в Запорізькому державному університеті захистила дисертацію на тему: «Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
У 2008 році отримала атестат доцента.
Пасько Ганна Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри перекладу Національної металургійної академії України (м. Дніпро).
28 березня 2013 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Мовленнєвожанрові вияви загадки в слов’янських та германських мовах: семантика і прагматика» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство).
Пац Любов Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри українознавства та латинської мови Національного фармацевтичного університету
28 червня 1998 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 03.01.16 у Дніпропетровському національному університеті захистила дисертацію на тему: «Функціонально-семантичне поле адресатності у сучасній українській мові» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
Наталія Іванівна Овчаренко, кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет».
Під керівництвом доктора філологічних наук, професора, академіка АН ВШ Анатолія Панасовича Загнітка виконала і 1997 року успішно захистила дисертацію на тему «Способи номінації і словотворення у сучасній українській мінералогічній термінології» на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 03.01.16 в Дніпропетровському національному університеті на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.
Леся Вадимівна Оліфіренко, кандидат філологічних наук, доцент, науковий співробітник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
У 2002 році на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Мовна естетика поезії Василя Стуса» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова.
Людмила Станіславівна Островська, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української філології та міжкультурної комунікації
факультету філології ЧНУ імені Петра Могили.
У 2007 році на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Категорія атрибутивності в структурі простого українського речення» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова.
Ткачук Вадим Миколайович, кандидат філологічних наук, доцент, Західноукраїнський національний університет, перекладач у Збройних Силах України (від 24.02.2022)
У 2005 році на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 в Донецькому національному університеті захистив дисертацію на тему: «Категорія суб’єктивної модальності» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 – загальне мовознавство.
Тетяна Михайлівна Радіонова, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української філології Горлівського інституту іноземних мов.
У 2004 році на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Статус, семантика і функції ряду в структурі простого речення» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
У 2011 році отримала атестат доцента.
Вікторія Анатоліївна Ригованова, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри лінгвістики та перекладу Київського столичного університету імені Бориса Грінченка
25 травня 2006 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Зіставний аналіз категорії авторизації в українській та англійській мовах: структура та семантика» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних (спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство).
Оксана Анатоліївна Щепка, кандидат філологічних наук, доцент, помічник ректора, завідувач кафедри мовної підготовки іноземних громадян Приазовського державного технічного університету.
19 грудня 2008 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 Таврійського національно університету ім. В.І. Вернадського захистила дисертацію на тему: «Функціонально-семантичне поле компаративності» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
Юлія Олександрівна Голоцукова, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри слов’янської філології та перекладу Маріупольського державного університету
27 лютого 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 в Донецькому національному університеті захистила дисертацію на тему: «Формально-граматичні типи та функціонування результативних конструкцій в українській мові» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
Лілія Владиславівна Федорюк, кандидат філологічних наук, заступник директора Костянтинівського закладу загальної середньої освіти. I-III ступенів №5
7 червня 2018 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.14 в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса захистила дисертацію на тему: «Концепт смерть в українській когнітивно-мовній картині світу : структура, статика і динаміка» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
Олена Григорівна Важеніна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури (зовнішній сумісник), учений секретар Донецького національного університету імені Василя Стуса.
17 жовтня 2018 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.14 в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса захистила кандидатську дисертацію на тему «Авторська трансформація загальнонародних фразеологізмів у химерній прозі Євгена Гуцала» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
Ірина Володимирівна Гарбера, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології факультету іноземної та слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса.
29 березня 2018 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова.
У червні 2024 року присвоєно вчене звання доцента кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Анастасія Іванівна Тепшич, кандидат філологічних наук, доцент, ад’юнкт кафедри славістики Белградського університету (Республіка Сербія)
25 квітня 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.14 в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса захистила кандидатську дисертацію на тему «Мовна гра в українському постмодерному дискурсі (на матеріалі прозових творів представників станіславського феномена)» та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.02.01 – українська мова).
Марія Вікторівна Антонова, доктор філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 «Філологія». Тема дисертації: «Авторська інтенційна сенсорика та моторика в художньому англійському, українському та німецькому дискурсі»
Юлія Сергіївна Бевз, здобувачка ступеня доктора філософії третього курсу денної форми навчання спеціальності 035 Філологія (Науковий керівник – А.П. Загнітко). Тема дисертації: «Фразеологічні одиниці з компонентом «ірреальна істота» в українській та англійській фразеології»
Дарина Сергіївна Лазарчук, здобувачка ступеня доктора філософії третього курсу денної форми навчання спеціальності 035 Філологія (Науковий керівник – А.П. Загнітко). Тема дисертації: «Терміни та поняття прикордонної служби: структура, семантика та функції»
Анастасія Вячеславівна Троян, здобувачка ступеня доктора філософії четвертого курсу денної форми навчання спеціальності 035 Філологія (Науковий керівник – А.П. Загнітко). Тема дисертації: «Сучасне електронне листування: жанри, комунікативні стратегії і тактики»
Андрій Олепксійович Пасєка, здобувач ступеня доктора філософії четвертого курсу денної форми навчання спеціальності 035 Філологія (Науковий керівник – А.П. Загнітко). Тема дисертації: «Дискурсивна зумовленість лексичної семантики термінів (на матеріалі сучасної урологічної термінології)»
Владислав Віталійович Мороз, здобувач ступеня доктора філософії другого курсу денної форми навчання спеціальності 035 Філологія (Науковий керівник – І.В. Гарбера). Тема дисертації: «Сучасний українсько- та англійськомовний дискурс комерційної інтернет-реклами: лінгвопрагматичний і текстотвірний аспекти»
Найвагоміших результатів досягнуто в дослідженні граматичного ладу, термінологічного корпусу української та інших слов’янських, германських і романських мов, встановленні структури та ієрархії морфологічних і синтаксичних категорій, теоретичному аналізі синтаксичного ладу української мови з простеженням корпусу його одиниць і категорій, аналізі текстових категорій та одиниць, опрацьовано низку проблем функційної, ідеографічної, відмінкової, конструктивної граматики, загальної теорії синтаксису та морфології, філософії мови, психолінгвістики, дискурсології, лінгвоперсонології та прикладної лінгвістики, з’ясуванні типології функційно-семантичних категорій в одно- та різносистемних мовах.
