Степан Васильович Мишанич
доктор філологічних наук, професор
Народився 14 серпня 1936 року в селі Ляховці Міжгірського району на Закарпатті, помер 18 листопада 2013 року в місті Хусті.
Професор С. В. Мишанич – легенда серед філологів-україністів, які від перших днів у стінах філфаку бралися до вивчення «Усної народної творчості» під його керівництвом. Степан Васильович, уродженець Закарпаття, працював у Києві та Донецьку, він об’їздив з експедиціями по українських поселеннях Далекого Сходу та Кубані, тому безпомилково викривав студентів, які намагалися здати йому замість звіту про фольклорну практику якусь підробку. Від 1991 до 2008 завідував кафедрою історії української літератури і фольклористики на філологічному факультеті. Строгий, вимогливий та ерудований викладач поступово розкривався перед студентами і як знавець дотепних історій про радянську філологію, і як запальний полеміст, і як талановитий фотограф. Комп’ютер Степан Васильович опанував раніше за багатьох своїх молодших колег і студентів і тішився, як дитина, розповідаючи про нові жорсткі диски й велику оперативну пам’ять. Його курсовики та аспіранти згадують багату бібліотеку свого керівника: професор ділився не тільки знаннями, а й рідкісними книгами, матеріалами з архівів, що в часи без Інтернету було безцінною допомогою.